Деолігархізація медіа: як забезпечити незалежність ЗМІ від їхніх власників?

Сфера українських загальнонаціональних медіа з часів свого створення досить швидко стала сконцентрованою в руках кількох олігархів, які не сприймають медіа як бізнес, що приносить дохід. Адже медіа, і особливо телебачення, – це інструмент впливу на громадську думку, можливість для захисту власного бізнесу, продажу лояльності будь-якій чинній владі, підтримки власних політичних партій та знищення опонентів. Тому для олігархів акцент зміщується з прибутку на можливість підвищення рейтингу та маніпуляцій у вигідній для себе стратегії. Особливо сильно ця проблема проявляється під час передвиборних кампаній, коли медіа перетворюються на зброю у боротьбі олігархів.

 Попри достатньо однакове розуміння проблеми, в Україні відсутня єдність щодо шляху як подолати чи бодай зробити меншим контроль олігархів над мас-медіа. Прозорість медіа-власності, ухвалена в 2015 році дала перший поштовх для розуміння реальної ситуації на медійному ринку, але прозорість фінансування та концентрація медіа залишається неврегульованим.

Однак в публічному дискурсі спостерігається повернення до питання про деолігархізацію медіа, що має стати ефективним способом очищення медійного простору і унезалежнення редакційної політики. Зокрема команда глави держави розробляє стратегію створення відкритого фінансування медіа та прозорості щодо всіх власників ЗМІ.

 Пакет законопроектів щодо медіаринку, який розробляє Адміністрація президента Володимира Зеленського, матиме три ключових механізми: незалежність редакційної інформаційної політики, прозорість фінансування та економічна спроможність медіа. Радник команди Президента України з політичних питань Микита Потураєв  повідомив для «Детектор медіа», що законопроект стосуватиметься й питання деолігархізації ЗМІ.

«У мене вже є певні напрацювання. Це можна назвати деолігархізацією ЗМІ. Це комплекс заходів, який позбавить ЗМІ впливу власників – не стільки на ЗМІ, скільки на редакційну політику. Проблема не в тому, хто власник каналу, а в тому–  що власник має важіль впливу на інформаційну редакційну політику», – підкреслив він. «Медіа, які в мінусах і невідомо звідки беруть гроші, не можуть працювати в Україні», – наголосив Потураєв.

 Вільні та прозорі ЗМІ означають можливість ознайомлюватися з об’єктивним поглядом на останні події в країні та світі, читати журнали онлайн чи офлайн, отримуючи неупереджені факти чи історії.

Микита Потураєв також привідкрив завісу планів щодо створення робочої групи з питань захисту свободи слова:  «Моя позиція в тому, що нам потрібен Кодекс – комплексний закон, який би описував, як побудовані ЗМІ; які стосунки між працівниками та власниками, чим ми гарантуємо незалежну редакційну політику, інформаційну в першу чергу; як ми захищаємося в умовах війни; які інструменти ми маємо, щоб ефективно захищатися в умовах гібридної війни, тому що наразі цих інструментів немає».