Забороняти, відмежовувати дітей від доступу до цифрового простору – це не лише майже неможливо у наш час, а ще й безглуздо. Усе заборонене банально притягує інтерес. Але така тяга буде призводити швидше до використання у розважальних цілях та бездумного поглинання контенту. Інша справа – представити інтернет-платформу як масштабний ресурс для саморозвитку та пізнання, навчити аналізувати факти та використовувати з освітньою метою те, що сприймається дітьми як іграшка, почасти заборонена.
21-22 березня 2019 р. у Києві відбулася Сьома міжнародна науково‑методична конференція «Сучасний простір медіаграмотності та перспективи його розвитку», організована Академією української преси (АУП), Академією DeutscheWelle та Міністерством освіти та науки України. Основні тезиси конференції були опубліковані на «Детектор медіа».
Однією з найважливіших тем обговорення стало впровадження медіаосвіти в навчальний процес.
«Якщо твоя дитина живе біля моря, то краще навчити її плавати, ніж будувати мур», — таке вдале порівняння безмежного інформаційного потоку з морем сформулювала Тетяна Несторенко, доцент кафедри економіки, підприємництва і фінансів Бердянського державного педагогічного університету, висловивши думку про те, що краще дітей навчати медіаграмотності, аніж забороняти доступ до контенту.
Як саме медіаосвіта представлена у програмі «Нової української школи» та як здійснюється її інтеграція у шкільні предмети?
По-перше, у стандарт початкової школи була включена така інформаційна компетентність як «медіаграмотність», а це означає, що учні по завершенню першого класу мають навчитися описувати враження від змісту й форми медіатексту.
По-друге, у курс предмету «Громадянська освіта» десятого класу було введено розділ «Світ інформації та мас-медіа». Учителі зазначають, що цей модуль став чудовим доповненням до знань, які школярі, що вже мали заняття з медіаосвіти, здобули в попередні роки.
По-третє, було запущено інноваційний проект «Вивчай та розрізняй (Learn to Discern)». Цю програму презентувала міністр освіти та науки Лілія Гриневич, підкресливши, що медіаграмотність має не йти окремим предметом, а пронизувати різні дисципліни й теми. А ще важливою є підготовка вчителів: «вони мають бути лідерами змін».
Перші нововведення стосуватимуться предметів української мови та літератури (8 клас), історії (8 клас) та мистецтва (9 клас). З вересня ці зміни інтегрували в навчальні програми 50 загальноосвітніх шкіл у чотирьох містах України. Процес поширення та реалізації проекту триває.