Перенасиченість, що призводить до спустошення

Ковтати заголовки, поглинати статті, смакувати неоднорідну суміш із реальних фактів та сумнівних інтерпретацій. 

Прагнення бути інформаційно підкованим – це звична річ у сучасному вирі подій. І, дійсно, важлива. Ознайомлений – значить озброєний.  Однак чи часто ми задумуємося про те, що така зброя може легко стати скерованою проти нас самих?

Телеведучий і колумніст Павло Казарін стверджує, що зараз війни ведуться не за реальність, як протягом багатьох попередніх століть, а за зміни уявлення людей про реальність. «Виявилося, що змінювати уявлення людей про реальність значно простіше, ніж змінювати її саму», – зазначає він.

Чому, наприклад, засоби масової інформації умовно називають «четвертою гілкою влади»? Чому існує таке явище як інформаційна війна?

Парадоксом психології людини є те, що вона звертається до тих джерел, які імпонують саме їй, які резонують із її світосприйняттям та уявленнями. Така наша природа: ми часто просимо поради у того, від кого очікуємо почути бажану для нас відповідь. На цьому, власне, і тримаються інтернет-спільноти, групи, канали: однодумці будуть фоловити однодумців, об’єднуватися, підтримувати та поширювати ідеї один одного.

Пошук першоджерел, «сухих фактів» є єдиною можливістю отримати об’єктивну, «голу» правду без відтінку чужих оцінок, ставлень та відгуків. Але ж читачу подобаються емоційно забарвлені тексти, подобається спиратися на вже готові і сформульовані висновки замість того, щоб аналізувати і розшифровувати самостійно.

Навчитися уміло маневрувати на просторах інформаційного поля непросто. Та відчувати цей тонкий баланс – надзвичайно важливо: не викривити обриси реальності під тиском чужих інтерпретацій.