№33 02/2015
Придбати поточний номер!
Ціна за номер:
1.00 грн.
Переглянути всі випуски журналу »
Видання, яке спеціалізується на серйозній аналітичній інформації в сфері історії, політики, економіки, культури, бізнесу та міжнародних відношень, стимулюючи кожного читача до глибоких роздумів та активного суспільного діалогу
Чому у нас політики можуть спокійно констатувати: багаті під час війни та кризи стануть ще багатшими, а бідні —ще біднішими...
Колишній міністр економіки й екс-нардеп Сергій Терьохін нещодавно заявив, що «2015-го бідні в Україні стануть біднішими, а багаті — багатшими». Бо, мовляв, підняття бюджетникам зарплат заплановано на 13%, і то з грудня, а у новому варіанті держбюджету інфляція передбачена аж під 30%. «Який же бізнесмен буде платити своїм найнятим працівникам більше, ніж підвищується зарплата прокурору за рік? Напевно, не буде», — резюмує Терьохін. Отже, наймані працівники приватної та бюджетної сфер стануть біднішими, так само збідніє і малий та середній бізнес, головними клієнтами якого є ці працівники і самі ж дрібні підприємці, а от великий бізнес, який працює переважно на експорт, істотно збагатиться, бо унаслідок значної девальвації гривні платитиме значно менше за ту саму роботу своїм працівникам, а продукцію за кордоном продаватиме за тверду валюту. А на додачу і гроші він усе більше залишатиме за кордоном, бо довіри до української банкової системи немає, у разі дефолту вона «впаде» і потягне за собою так званий
реальний сектор економіки.
Розгорається новий газовий конфлікт
Учора Єврокомісії було презентовано проект енергетичної стратегії Енергетичного союзу. Як пише Suddeutsche Zeitung, він покликаний об’єднати зусилля ЄС у протистоянні Росії на енергоринку. Документ представив віце-президент ЄС з енергетичних питань Марош Шефчович. Напередодні він охарактеризував план створення Енергосоюзу як «найамбітніший проект з часів створення союзу вугілля і сталі». Ядром стратегії є стирання кордонів між 28 енергоринками і зменшення залежності від Росії, яка неодноразово використовувала ресурси як засіб політичного тиску. Згідно з документом, держави-члени повинні будуть подавати угоди про постачання енергоносіїв з третіми країнами на перевірку відповідності законодавству ЄС.
За словами Шефчовича, Європейський союз, який «дуже втомився щоліта хвилюватися через те, як буде з постачанням енергоносіїв на майбутню зиму», поза сумнівом, підтримає проект формування Енергосоюзу. «Європейський енергетичний союз забезпе- чить енергетичну безпеку ЄС, — зазна- чає єврокомісар. — Його створення означатиме реалізацію планів будівництва єдиного європейського ринку енергоресурсів, ліквідацію існуючих технічних і адміністративних бар’єрів».
Докладніше читайте на сторінках журналу...