Обзор журнала "Експеримент №4"

Рівні цілей і мотивація у процесі їх досягання

На кожному рівні досягання цілей нам потрібна особлива енергія – мотивація. А й справді, мотивована людина здатна досягнути чого завгодно, так само як і автомобіль, що має необмежений запас палива. Але чи таке можливо? Як дійти до найвищого рівня цілей і навчитись унезалежнити свої досягнення від наявності мотивації? Для цього розглянемо різні рівні цілей, на яких може працювати і яких здатна досягати людина. На найнижчому рівні знаходяться:

Споживчі цілі

Тобто всі ті, які пов’язані з кращими умовами життя, комфортом тілесним, зручністю матеріальною. Дорогі автомобілі, розкішні будинки, банківські рахунки – якщо вони покладені в основу людських марень, то є нічим іншим, як споживацьким мисленням. Це краще, ніж нічого, тобто коли людина почала задумуватися про цілі і планувати їх досягнення, раніше проживаючи беззмістовне життя, пливучи за течією, це вже показник того, що раніше чи пізніше, але вона все ж досягне чогось більшого, аніж її колеги навколо.

«Гарна обгортка», або Дещо про психологію брехні

Чи задумувалися ви колись над тим, що спонукає говорити неправду? Кожного дня ми спілкуємося зі значним колом людей. Комусь це добре вдається, комусь не дуже, але кожен iз нас хоче, аби його цiнували, поважали, зрештою, любили. Хтось розвиває в собi чесноти, ставить цiлi, долає все новi та новi вершини, а хтось просто намагається виглядати кращим, нiж вiн є насправдi, тобто «трохи інакше». Якщо вдало пiдкреслити переваги й не наголошувати на недолiках, подати все у вигiдному свiтлi чи по-новому розставити акценти, то можна створити собi позитивний образ, отримати «гарну обгортку», «оточити» себе благородними мотивами i переконаннями. Саме з такого, здавалося б, свiтлого бажання бути кращим i народжується брехня.

Анатомія брехні

Причин казати неправду в кожного є безлiч: хтось бреше, щоб вирiшити особистi проблеми, отримати співчуття, вигоду, загасити конфлікт чи виправдати своє спiзнення

на роботу або навчання. В таких випадках здається, що брехня якби й не брехня зовсiм. Принаймнi так думає бiльшiсть. Чому ж тодi пiд час спiлкування з брехуном у нас iнколи виникає вiдчуття, що щось не так? I, прислухавшись до iнтуїцiї, згодом розумiємо – нас обманули.

Якщо вiд доби вiдняти бодай 8 годин сну, час, який ми витрачаємо на iншi базовi потреби, то перебування в соціумі займе бiльшу частину нашого життя. Тож доволі велика кількість брехні спостерігається саме тут.